7 освітніх трендів 2023 року

 Поговоримо про тенденції в освіті, на які слід звернути увагу в новому році.

2022 рік показав, що для наших освітян немає нічого неможливого. Вони можуть навчати навіть в умовах війни, навіть під час блекаутів, навіть коли вже немає сил. Протягом усього року педагоги шукали нові підходи та рішення, застосовували нестандартні методи та цікаві прийоми. Тож, звісно, головний освітній тренд минулого року – навчати, як українські освітяни. Без перебільшень.

А що нам та освіті принесе 2023 рік? Поговоримо про найгучніші світові освітні тенденції, на які слід звернути увагу просто зараз.

Розвиток гібридних моделей навчання

Коли під час епідемії все навчання раптово перейшло в онлайн, це стало справжньої несподіванкою навіть для досвідчених освітян. Але згодом усе налагодилося: вчителі опанували технології дистанційного навчання, а учні звикли здобувати знання через Zoom та Google Meet. І хоча спочатку багато хто впевнено говорив про те, що дистанційка переможе, а офлайн-навчання невдовзі зникне як явище, з часом ми зрозуміли, що майбутнє все ж таки за змішаним навчанням. 

Школи в усьому світі продовжують розробляти та адаптувати моделі змішаного навчання, намагаючись знайти варіант, який влаштовуватиме всіх. Найімовірніше, навчання виглядатиме приблизно так:

• частина учнів навчається виключно в онлайні;
• частина – слухає теоретичний матеріал онлайн, а до школи приходить заради практичних занять.

Водночас учням необов’язково виходити онлайн у чітко визначений час – вони зможуть переглядати записи лекцій тоді, коли буде можливість. 

Правильно організоване гібридний освітній процес дозволить учням самостійно контролювати власне навчання, вчитиме їх самостійності та відповідальності.

Мікронавчання

І воно набирає обертів! А все тому, що сучасна молодь (і не тільки молодь) унаслідок стрімкої цифровізації сприймає інформацію трошки інакше: не як цілісну картину, а як послідовність не надто пов’язаних між собою явищ. І не може запам’ятати багато одразу. 

Що пропонує традиційна освіта? Великі пласти теоретичного матеріалу, в якому потрібно розібратися, та який потрібно запам’ятати з першого разу (і за потреби пригадати за пів року). 

Натомість мікронавчання пропонує зовсім інший формат: матеріал поділяється на короткі навчальні блоки, які можуть повторюватися з часом. Такий підхід допомагає новим концепціям та навичкам закріпитися надовго. А ще – покращити якість запам'ятовування учнями матеріалу. 

Soft skills

Скільки б років ми не говорили про soft skills, а вони все одно залишаються актуальними. І саме ті люди, які можуть похвалитися розвиненими м’якими навичками (вміння спілкуватися, критичне мислення, креативність, лідерські якості, вміння працювати в команді та розв’язувати проблеми тощо), мають набагато більше шансів побудувати успішну кар’єру. І це підтверджують численні міжнародні дослідження.

Роботодавці хочуть бачити серед своїх співробітників людей, які є чудовими командними гравцями та вміють налагоджувати зв’язки з колегами. Просто володієте навичками, необхідними для роботи? Чудово, але недостатньо!

Тож не дивно, що в закордонних школах активно працюють над введенням до занять вправ та активностей, які сприятимуть розвитку м’яких навичок. А хтось пропонує змінити погляди на традиційне оцінювання та враховувати не лише вміння розв’язувати задачки, а й, наприклад, розбиратися із конфліктами.

Нейроосвіта

Багато хто впевнений, що саме нейроосвіта замінить собою традиційні моделі навчання. Адже в чому їхня проблема? Вони дають однаковий набір інструментів для роботи з різними дітьми. До того ж незмінний протягом багатьох років! Але навчати кожне нове покоління так, як навчали попереднє, неможливо та неефективно (хоча б тому, що на сучасних дітей впливають новітні технології, яких не було ще кілька років тому). 

І тут на допомогу може прийти нейроосвіта, яка пропонує спочатку вивчити, як працюють мозок та нервова система людини, а потім уже обирати найкращі методи навчання. Нейроосвіта базується на чотирьох фактах:

1. Наш мозок – пластичний. Він може адаптуватися та генерувати нові нейронні зв’язки протягом усього життя.
2. Мозок має унікальні клітини – дзеркальні нейрони. Вони активуються як тоді, коли ми виконуємо певну дію, так і тоді, коли спостерігаємо за тим, як хтось виконує її. Це допомагає нам не просто імітувати чужу поведінку, а й розуміти, що саме роблять люди навколо, що з ними відбувається.
3. Щоб ефективно навчатися, потрібна емоційна залученість. Навчання, пов’язане з емоціями, завжди більш продуктивне. А підживлювати емоції допомагають новизна, несподіванка та креативний підхід.
4. Мозок краще навчається, коли задіяні всі п’ять органів чуття.  

Це цікаво і важливо, тож серед освітніх трендів – виявлення індивідуальних потреб дітей, створення позитивного навчального середовища, що стимулюватиме до отримання нових знань, робота в малих групах, зміни у шкільному графіку тощо.

Розвиток підприємницької компетентності 

Ідея розвитку навичок підприємництва ще зі школи викликала неабияку зацікавленість в освітян в усьому світі. Бо насправді йдеться не про те, аби виховати всіх учнів майбутніми творцями бізнесів масштабу Google або Facebook. Адже підприємницька компетентність – це не лише про бізнес та незвичайні стартапи. Це також про вміння людини втілювати свої задуми в життя, креативність, зацікавленість інноваціями, вміння ризикувати, здатність планувати та реалізовувати різноманітні заходи. Чи знадобляться такі вміння в житті? Безперечно!

Усе частіше різні країни роблять вибір на користь навчальних програм, спрямованих зокрема на розвиток підприємницької компетентності (НУШ якраз така). У майбутньому такі навички допоможуть учням краще адаптуватися до життя, ставити перед собою цілі та досягати їх, аналізувати інформацію, ухвалювати складні рішення.  

Так, підприємницька компетентність – не щось нове для освіти. Але цьогоріч вона стане справжнім хітом. 

До речі, якщо не знаєте із чого почати, радимо пройти курс Олени Ярмош «Формування підприємницької компетентності в закладі освіти». 

Цілісне навчання

Тобто підхід, спрямований на активізацію всіх аспектів особистості учня (інтелект, емоції, уява, тіло) для більш ефективного та комплексного навчання. В ідеалі таке навчання має починатися ще з дитсадка, адже вважається, що саме в перші 5 років формується траєкторія для подальшого життя та розвитку дитини. 

Цілісне навчання завжди:

• персоналізоване; 
• засноване на особистому досвіді;
• пов’язане із соціально-емоційним навчанням;
• зміцнює стосунки в колективі;
• враховує культуру та спільноту, в якій живуть учні;
• міждисциплінарне;
• зосереджується на сильних сторонах особистості учня;
• використовує формувальне оцінювання;
• гейміфіковане.

Цілісне навчання допомагає задовольнити емоційні, соціальні, етичні та академічні потреби учнів. Тож не дивно, що його ідеї стають дедалі популярнішими.

Синтез реальності, AR, AI та VR

Реальність змінюється. Якщо точніше, то до неї додаються такі нові та поки що не зовсім звичні технології як доповнена реальність (AR), віртуальна реальність (VR) та штучний інтелект (AI). 

Ці технології проникають буквально в усі сфери нашого життя, зокрема і в освітню. Упевнені, ви вже використовуєте на уроках додатки із доповненою реальністю, аби показати дітям, як проводити складний фізичний експеримент, або як виглядають у реальності тварини, що живуть на далеких континентах. Так от, технологій буде лише більше! 

Як стверджують аналітики, AI вже незабаром почне допомагати вчителю перевіряти контрольні, оформлювати документи та готувати звіти (а це зручно, чи не так?). А завдяки VR діти зможуть легко перенестися із класу на будь-яку іншу локацію, пов’язану з навчальною темою. Майбутнє вже настало!